» Новини » П’ять порад новому Генеральному прокурору

П’ять порад новому Генеральному прокурору

 

1.Розробити концепцію/бачення реформування кримінальної юстиції. Необхідно чітко сформулювати і вписати необхідні зміни в законодавство, нову кримінальну політику, перехід від розслідування фактів до кримінального аналізу ризиків та загроз тощо.

2.Підготуватися до запуску інституту кримінальних проступків. Вже зараз необхідно розпочати роботу з розробки та затвердження галузевих відомчих та міжвідомчих нормативно-правових актів (наказів, інструкцій, правил) та методичних рекомендацій. Своєчасне запровадження кримінальних проступків – запорука розвантаження слідчих поліції та підвищення ефективності їхньої роботи.

3.Введення в дію електронного кримінального провадження. З 2014 року в прокуратурі було чимало спроб цифровізувати кримінальне провадження. Вже напрацьовані окремі концепції – як на базі наявної інфраструктури (ЄРДР), так і за допомогою нових програмних рішень. Пілотні проєкти вже навіть проходили тестову експлуатацію в окремих обласних прокуратурах. Перехід на електронну форму КП дозволить мінімізувати корупційні ризики (зокрема, в частині розголошення відомостей досудового розслідування, втрати документів), а також підвищити ефективність нагляду та процесуального керівництва, зменшити витрати державного бюджету.

4.Необхідно активно розвивати інститут спеціалізації прокурорів, зокрема з одночасною трансформацією Академії прокуратури у повноцінний тренінговий центр. Організація досудового розслідування та підтримання обвинувачення в окремих видах кримінальних правопорушень потребує специфічних навичок та знань, від володіння якими залежить ефективність правосуддя в державі. Саме прокурор має не лише організувати належний збір доказів, а й у подальшому (у разі встановлення ознак складу злочину) доводити вину особи в суді. Крім боротьби з корупцією, такими сферами можуть бути – кіберзлочинність, злочини у сфері фінансів (незаконні операції з цінними паперами та похідними фінансовими інструментами, привласнення активів банками з їхньою подальшою легалізацією), податкові злочини, злочини в екологічній сфері, військові злочини, розслідування всіх видів катастроф тощо. Впровадження спеціалізації прокурорів дозволить формувати практику у швидкозростаючих напрямах злочинності, інституційну пам’ять, ефективне навчання та професійність прокурорів. Добре підготовлений та обізнаний в певній сфері прокурор – запорука правильного розподілу пріоритетів, сил та засобів як слідчих, так й оперативних підрозділів, справедливого судового рішення. Спеціалізоване навчання має проводитись виключно практиками для практиків. Кожен прокурор повинен мати обов’язок ділитися своїм досвідом та набутими знаннями зі слухачами.

5.Повернення активів. Кожен генеральний прокурор декларує це одним зі своїх пріоритетів. Втім протягом останніх кількох років це питання зазвичай пов’язували з колишніми високопосадовцями часів В. Януковича, що не є коректним. За останні десять років кількість ліквідованих та ошуканих банків колишніми власниками продовжує зростати. Збитки та обсяги привласнених коштів вкладників і стабілізаційних кредитів держави обчислюються десятками мільярдів гривень. Жоден з банкірів не був притягнутий до відповідальності, жодна копійка не повернута до бюджету. Притягнення колишніх власників збанкрутілих банків до відповідальності є маркерною вимогою як міжнародної спільноти (зокрема, МВФ), так і суспільства. Продемонструвати швидкий результат у цьому напрямі дозволить запровадження інструментів подачі цивільних судових позовів в інтересах держави в закордонних юрисдикціях. Відповідну концепцію незабаром презентує Український інститут майбутнього.

Євген Єнін, заступник директора UIF