Вплив ПДВ на економіку України: Аналіз за останні роки

15.05.2020

Фото: Дебет-Кредит

Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін провів аналіз зборів ПДВ в Україні за останні 10 років. Відповідні дані він оприлюднив на своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук».

«Отже, основні тези:

1) Як показує практика, ПДВ в нашій країні здебільшого є податком на імпорт, а не податком на споживання, як заведено вважати. При цьому найбільші доходи держава отримувала в періоди, коли імпорт в нашій країні був максимальний. Зазвичай це призводить до подальшої кризи.

2) За показниками експорту-імпорту на етапах стабілізації і зростання економіки імпорт в цілому зростає у відсотках ВВП, а експорт падає. Цей дисбаланс призводить до кризи.

3) Процеси керованої девальвації, які держава застосовувала у 2016-2018 роках щодо підтримання критично високої ставки Центробанку, стримували зростання імпорту. Водночас зберігається тенденція зниження частки експорту при зростанні економіки (до 2019 року дефіцит торгового балансу опинився на позначці 10 млрд доларів).

4) Я спеціально вивів колонку співвідношення зборів ПДВ на імпорт і офіційного імпорту через Укрстат. Тут потрібно визнати, що ефективність збору імпортного ПДВ постійно зростала з 13% до 17%. І тільки у 2019 році за часів «реформаторів» Верланова і Нефьодова знизилася до 16,6%. Таким чином держава, попри контрабанду, в цілому поліпшила роботу щодо збору імпортного ПДВ.

5) Водночас це не впливає на збори внутрішнього ПДВ. Внутрішній ПДВ разом з відшкодуванням збирає всього 2% ВВП податків. Якби не імпорт, то ПДВ би взагалі не був системоутворюючим податком.

6) Згідно з даними рівень відшкодування ПДВ поліпшився. Якщо раніше він видавався з відкатом, і відшкодування було на рівні 3,2% ВВП, то зараз ця цифра стала наближається до 4% ВВП. Водночас можна зрозуміти періоди, коли відшкодування в системі затримується. Це видно по колонці співвідношення експорту до відшкодування. Зазвичай воно тримається на рівні 8% експорту. Відмінністю є 2014-2015 роки, коли відшкодування затримувалося, а також 2019 рік, коли в кінці 2018 року затримали відшкодування, яке пішло у 2019 рік (у січні 2019 року – рекордні 19 млрд).

7) Система депонування не працює. Її не видно зовсім по доходах внутрішнього ПДВ. Незначне збільшення доходів від внутрішнього ПДВ з 2016 року досягнуто через збільшення бази оподаткування. Тому депонування ПДВ, особливо в період кризи, бажано скасувати. Тоді підприємства отримають оборотні кошти, які пригальмовані через карантин.

8) У 2019 році ми спостерігали спотворення економічних показників, що позначилося на штучному завищенні доларового ВВП країни, що відповідно знизило експорт і імпорт. Якби середній курс був 27,5, то імпорт склав би 47% ВВП, наразі він є істотно нижчим. Гра НБУ з Мінфіном і спекулянтів у гривневі ОВДП і штучного зміцнення гривні коштували державі 1% ВВП доходів від ПДВ. Це була найуспішніша схема ухилення від оподаткування на користь фінансових спекулянтів поза межами країни», – пише Данило Монін.

Аналізуючи, експерт робить висновок, що держава зацікавлена ​​у ПДВ, щоб отримувати більше доходів, але отримати їх вона може тільки з імпорту. Водночас, додає він, зростання будь-якої економіки пов'язане зі зростанням внутрішнього ринку і споживанням, що зменшить частку експорту-імпорту у ВВП.

«Наприклад, найбільший експортер у світі, Китай, зараз має частку експорту всього 20%. У цьому сенсі при зростанні ВВП України доходи держави від ПДВ падатимуть, як і рівень відшкодування. Але в поточній економічній моделі держава не може стримати зростання імпорту, що очевидно призведе до нових системних криз, які супроводжуватимуться девальвацією. Зараз цей процес стримується переказами заробітчан, яких наша держава вирішила не випускати з країни. Тому в цілому податок з останнього продажу (американська модель) змінює акценти. Вона більш вигідна з точки зору виробників, які мінімізують своє податкове навантаження. Водночас держава зацікавлена у зростанні споживання і доходів своїх громадян, які витрачають кошти в Україні. Ба більше, це дозволяє запускати реальну децентралізацію, спустивши податок з останнього продажу на місцевий рівень», – резюмував Данило Монін.