» Без категорії » “Старший брат” слідкує за тобою, Грузіє?

“Старший брат” слідкує за тобою, Грузіє?

ФОТО: bbc

20 червня в Грузії розпочалися масові протести через скандал з депутатом Держдуми, який прибув у парламент країни для участі в Міжпарламентській православній асамблеї. Захід відкрив не спікер грузинського парламенту, а комуніст Сергій Гаврилов, який сів на крісло спікера грузинського парламенту.

Іраклій Джанашия, експерт з питань національної безпеки та оборони України UIF, розповів про перебіг подій у Грузії, про те, яке відношення має Росія до придушення масових акцій та який вплив справлять протести грузинів на Росію.

Через що почались протести у Грузії? Невже справа лише у тому, що Гаврилов сів у крісло спікера парламенту Грузії?

– Почнемо з розвитку подій за добу до власне початку протестів. 19 червня журналіст запитує у Сергія Гаврилова, чи відчуває він себе добре в країні, 20% території якої окуповано Росією,  на що Гаврилов відповів, що відчуває себе прекрасно, наче це його Батьківщина. Він народився в місті Тула і ніякого відношення до Грузії не має. Єдине – це те, що його дідусь був грузином та воював у ІІ Світовій війні і загинув у Грузії. Усе. Більше ніяких підстав називати себе грузином у нього немає. А просто так називати себе грузином, при цьому не обґрунтовуючи цього, – це підписати собі смертельний вирок.Грузини не розуміють, що він мав на увазі. З їх точки зору він комуніст, прихильник тих старих порядків, де є СРСР і одна велика для всіх батьківщина. А тому,  дотримуючись цієї ідеї, Грузія – це частина величезної країни СРСР, а значить і Росії. Після таких заяв знову почались спалахи обурень, але ці обурення були , так би мовити,  «кухонними». Але коли пан Гаврилов прийшов до Парламенту Грузії і сів у крісло спікера – грузини не витримали. Уявіть собі, що до Києва приїжджає Сурков, радник Путіна, який відкрито підтримує ДНР і ЛНР, та заявляє, що приїхав до себе на Батьківщину, а потім впевнено і хоробро, крокуючи алеєю Небесної Сотні, піднімається до Верховної Ради і сідає в крісло Парубія. Якою була б реакція в українців? Вони б точно вийшли на мітинг. Так само вчинили і в Грузії, де люди вийшли на мирний мітинг.

Хіба можна сказати, що події у Грузії мають мирний характер?

– Від початку протести мали саме мирний характер. Прояв агресії почався лише коли десяток активістів зайшли в будівлю Парламенту і, зігнавши Гаврилова з крісла, забрали у нього матеріали, які він тримав у руках, порвали їх. Та звичайно ж, не особливо мирний момент, коли один з активістів вигукнув «Я вбивав таких як ти в Абхазії, вбивав і буду вбивати. Саме після цього поліція  почала тиснути на протестувальників, почалися затримання, двоє людей пошкодили око, в результаті того, що в них потрапили кулею. І тоді вже  у людей зірвало дах.  

            Помилка, яку  раз у раз допускає Росія  – намагається придушити мітинги в інших країнах.

Яке відношення має Росія до придушення мітингу у Грузії, якщо цим займалось грузинське МВС?

– Міністр закордонних справ Грузії Георгій Гахарія до 2014 року був громадянином Росії протягом 20 років. Приїхавши до Грузії, він за тиждень отримує грузинський паспорт і стає Секретарем економічної Ради Уряду Грузії і через рік – він вже заступник Міністра економіки та ще через рік – він вже Міністр Внутрішніх справ Грузії і водночас – Віце Прем`єр Грузії. «Збіг? Не думаю!». Саме тому грузини вимагають відставки Іраклія Кобахідзе, Спікера Парламенту, який і допустив те, що Гаврилов сіл в його крісло, а також відставку Георгія Гахарія, який віддав наказ на побиття мирних громадян, а також відставку Голови Служби Державної безпеки Грузії Вахтанга Гомелаурі. Але уряд частково пішов на поступки – Кобахідзе йде у відставку, але це – мінімальна жертва з боку грузинського уряду, адже спікер Парламенту, по суті, ні на що не впливає. Також грузини вимагають, щоб були достроково проведені парламентські вибори, але на жаль, вони відбудуться все ж у 2020 році, як і повинні були. Єдине що зміниться, – раніше була змішання система виборів, а зараз буде пропорційна.

 

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі сказала, що така дестабілізація ситуації в Грузії вигідна Росії, а дехто каже, що ці дії могли бути спланованими Росією. Яка вірогідність цього?

– З урахуванням того, що всі дії РФ несуть хаотичний характер, то я з ймовірністю в 99% вважаю, що це була випадковість з несподіваними наслідками. Але в кращих традиціях Росії, замість визнання своєї провини, вони називають грузин русофобами, а мітинги проплачені США, особисто Міхеілем Саакашвілі, або Фондом Сороса. Але найнеприємніше – це те, що крім Росії, частина грузинського уряду також говорить про це. У тому числі, Георгій Гахарія у всьому звинувачує Саакашвілі.

Які можуть бути наслідки цих подій для Росії?

– Путін вимагає від усіх російських туристів повернутися з Грузії і скасовує авіарейси в Грузію і назад. У Грузії за останній рік побувало 1 млн 700 тис. росіян. Але якщо їм перекрили трафік,  то куди вони поїдуть? Звичайно ж в Крим! Таким чином, Росія в цій сфері скоріше отримає вигоду. І ще один момент: Грузія – це пострадянська країна, яка була разом з Росією в СРСР. Приїхавши до Грузії, росіяни бачать як людям у Грузії вільно дихається. Поліцейський в Грузії – це друг людини. У Грузії ти можеш залишити машину відкритою і з нею нічого не станеться. І російські туристи, приїжджаючи до Грузії, бачать свободу і частково нею заражаються, а повертаючись в Росію – вимагають того ж. А кому це потрібно?

Чи можуть ці демонстрації перерости в більш масштабні, або цей точковий спалах?

– Це саме точковий спалах. І гарантією цього буде олігарх Бедзіна Іванішвілі, який має тісні стосунки з Росією та очолює провладну грузинську партію «Грузинська мрія». У 2014 році Грузія купувала газ у Азербайджані і продавала електроенергію в Росію. Сьогодні Грузія купує газ і електроенергію у Росії і нічого не продає. Як так сталося? Бедзіна Іванішвілі  – це також найбільший стейкхолдер Газпрому. І тут все стає на свої місця, адже Іванішвілі буде зацікавлений у тому, щоб усі мітинги закінчилися і гроші далі капали йому на рахунок.

 З експертом розмовляла Валерія Півень

Залишити Коментар