Чотири роки у війні. Криза робочої сили на Донбасі - доповідь

15.05.2018

Це дослідження здійснено громадськими організаціями «Фундація.101» та «Український інститут майбутнього» за підтримки Програми розвитку ООН в Україні (UNDP).

Автори: Галина Янченко (експертка Ф.101), Ярослав Пилипчук (експерт UIF).

Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю його авторів і необов’язково співпадає з точкою зору ООН чи ПРООН.

Завантажити файл у pdf: Чотири роки у війні. Криза робочої сили на Донбасі

1. МЕТОДОЛОГІЯ

Метою дослідження була оцінка дієвості державних програм стимулювання зайнятості на Донбасі та прифронтових територіях.

Основні завдання в межах дослідження були визначені такими:

  1. виокремити проблеми, з якими стикаються громадяни під час працевлаштування;
  2. з’ясувати проблеми бізнесу щодо забезпечення стимулювання зайнятості на Донбасі та прифронтових територіях;
  3. виявити недоліки існуючих програм стимулювання зайнятості;
  4. запропонувати конкретні рішення щодо стимулювання зайнятості на Донбасі та прифронтових територіях Кабінету Міністрів України, Верховній Раді України, обласним і місцевим органам влади, міжнародним донорам;
  5. оцінити економічні ефекти від запропонованих заходів.

Дослідження проводилося двома методиками:

  1. кабінетне дослідження з аналізу актуальних публікацій на тему статистики та аналітичних звітів з соціально-економічного стану регіону, чинного законодавства і попередніх досліджень, направлених на покращення стану зайнятості в проблемних регіонах;
  2. контент-аналіз, який базувався на глибинних інтерв’ю.

Глибинні інтерв'ю були проведені з 26 респондентами, які представляють 4 цільові групи відповідно:

  1. безробітні — 9 респондентів;
  2. нещодавно працевлаштовані — 5 респондентів;
  3. роботодавці — 7 респондентів;
  4. представники органів влади — 4 респонденти.

2. РЕКОМЕНДАЦІЇ

Під час аналізу глибинних інтерв’ю з різними категоріями громадян було виявлено 3 групи ключових проблем:

  1. Низький розвиток підприємництва, невелика частка малих підприємців, новостворених бізнесів. Інертність регіону в плані розвитку підприємництва.
  2. Низький рівень відповідності кандидатів вимогам вакансій, відтік кваліфікованих мотивованих кадрів з регіону, зокрема за кордон.
  3. Неефективність Центру зайнятості як основного місця, що допомагає праце­влаштовувати (туди йдуть лише за виплатами по безробіттю, мало хто користує­ться програмами для створення свого бізнесу; його практично не використовують для поширення інформації про вакансії та їхнього пошуку).

Іншими проблемами називають дискримінацію щодо віку у вакансіях, неофіційне працевлаштування, відсутність соціального пакету (оплати відпустки, оплати лікарняних).

Результат аналізу допоміг виявити ключові потреби регіону, що були б спрямовані на розвиток регіону та збільшення кількості робочих місць. Це дозволило сформувати ефективні рекомендації для вирішення виявлених проблем.

Верховній Раді України

  • Затвердити податкові канікули для нових підприємств прифронтових територій або існуючих компаній, що розширили штат співробітників.
  • Оптимізувати законодавство, що регулює видачу допомоги по безробіттю, створення жорсткіших умов для стимулювання пошуку роботи.
  • Розробити та прийняти зміни в законодавство щодо прав і свобод, соціально-економічної адаптації ВПО та створення механізмів, які сприятимуть розвитку регіону.
  • Розробити законодавство щодо спеціальних економічних територій, зокрема на прифронтових територіях.

Кабінету Міністрів України

  • Залучити переміщені ВНЗ до процесу перепідготовки фахівців.
  • Розробити програми з чітко визначеними цілями у відношенні кількості праце­влаштованих ВПО.
  • Надати пільгові кредити під розвиток бізнесу в Донецькій та Луганській областях; особливо звернути увагу на мікрокредитування.
  • Розширити перелік посад в соціальних закладах, які не потребують вищої освіти.
  • Забезпечити інфраструктуру для пошуку і підготовки кадрів на базі центрів зайнятості та навчальних закладів.
  • Затвердити фінансування інфраструктурних проектів Донецької та Луганської областей.
  • Створити централізовану базу вакансій — ресурс, який обслуговуватиметься центрами зайнятості й об’єднуватиме вакансії існуючих ресурсів, соціальних мереж та центру зайнятості.

Обласним та місцевим органам влади

  • Створити мобільні курси професійної підготовки.
  • Моніторити фахівцями центрів зайнятості вакансії work.ua (інших типових сервісів пошуку роботи) та налагодити комунікацію з роботодавцями за цими вакансіями.
  • Розширити перелік вакансій центрів зайнятості з більшою заробітною платнею за рахунок налагодження комунікації з місцевим бізнесом.
  • Скоригувати бюджети для виділення адресної підтримки підприємцям (зокрема у вигляді кредитів).
  • Прискорити темпи видачі дозволів на місцях.
  • Впровадити електронні сервіси формату e-gov.
  • Впровадити програми перепідготовки спеціалістів з залученням викладачів переміщених ВНЗ.
  • Розробити програми підтримки випускників ВНЗ регіонів (тренінги, навчання, курси).
  • Надати підтримку підприємцям у перевезеннях працівників міським та приміським транспортом в межах прифронтової зони. В якості такої підтримки можливі декілька варіантів співпраці. Перший — надання комунального транспорту на правах пільгової оренди. Другий — надання пільг при перевезенні за умови партнерства бізнесу та перевізників.
  • Забезпечити безкоштовне транспортування осіб, що проходять навчання в центрах зайнятості.
  • Покращити якість інформування громадян та бізнесу про існуючі програми підтримки і комунікацій.
  • Заохотити підприємства організовувати зовнішні курси підготовки для потенційних нових працівників на базі підприємств і центрів зайнятості з правом першочергового взяття на роботу осіб з курсів.
  • Збільшити видатки на інформаційні витрати стосовно діяльності центрів зайнятості, розсилки вакансій, зовнішньої реклами в містах.
  • Сформувати на базі центрів зайнятості підрозділи формату кадрових агентств для тимчасової роботи (сезонні роботи в АПК, послуги з догляду за особами з інвалідністю, дітьми та особами похилого віку). Це дасть змогу, з одного боку, забезпечити пропозицію в секторі, а з іншого — надати можливість мати додаткову роботу для ВПО.
  • Розробити маркетингову програму просування курсів перепідготовки центрів зайнятості.

Міжнародним донорам

  • Профінансувати курси підвищення кваліфікації, зокрема вивчення іноземних мов.
  • Забезпечити інформаційну підтримку з консультацій можливостей законодавчої підтримки бізнесу і фізичних осіб на прифронтових територіях в кризових зонах.
  • Надати бізнесу консультативну підтримку з оптимізації бізнес-процесів з метою збільшення його ефективності і конкурентоздатності.
  • Профінансувати підготовку тренерів серед працівників центрів зайнятості та волонтерських організацій.
  • Налагодити інформаційну політику щодо результатів реалізованих проектів донорів.

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ

Оцінка економічного ефекту від впровадження запропонованих заходів базувалася на досвіді впровадження аналогічних заходів, а також оцінок та припущень, що робилися авторами в рамках досліджень. Оскільки заходи, що забезпечують непрямий вплив на зайнятість (активізація роботи центрів, інформаційна політика, законодавство з посилення відповідальності), оцінити важко. Реально економічно оцінити лише кілька з представлених заходів.

Ефект від пільгового кредитування. За умови пільгового кредитування держава може компенсувати до 10% пільгових кредитів. Якщо залучити 50 мільйонів гривень, держава витратить 5 мільйонів за п'ять років — 1 млн грн на рік.

За оцінкою авторів цього дослідження, на основі досвіду аналогічних програм пільгового кредитування, можливе створення від 500 до 1000 робочих місць щорічно, зокрема для ВПО.

Ефект від спеціальних економічних зон. За оцінкою бізнес-планів українськими консалтинговими компаніями, мінімально необхідні інвестиції в розвиток легкої промисловості для одного інвестора можуть становити 5 млн доларів США, що може створити 200 робочих місць.

Враховуючи можливі інвестиції до паливно-енергетичного сектору, в інфраструктуру Донецької та Луганської областей зможуть залучити до 5,5–7,5 млрд доларів інвестицій до 2030 року. Кількість нових робочих місць може становити 40–50 тисяч.

У порівнянні, за оцінкою, що базуються на бенчмарках Білорусі та Польщі, за 10 років функціонування територій з преференційним інвестиційним режимом Україна може залучити близько 42 млрд доларів.

Прямі витрати держави будуть складати виключно видатки на розробку і прийняття відповідного закону.

Ефект від реалізації інфраструктурних програм. За умови будівництва 1000 км цементобетонних доріг до 2030 року в Донецькій та Луганській областях можливо отримати до 1,5 млрд доларів зростання валового регіонального продукту.

ЕФЕКТ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОГРАМ

Оцінка вартості програми компенсаційних заходів. Компенсація ЄСВ має більш цільове призначення для створення робочих місць для ВПО. Але затрати на його впровадження будуть більш суттєвими. Наприклад, при квотуванні робочих місць в 5%, за умови розвитку проекту протягом 5 років, працевлаштування однієї тисячі ВПО з середнім рівнем зарплати в 7000 гривень на місяць та постійною зайнятістю, проект обійдеться в 75,6 мільйонів гривень, тобто 15,12 млн грн на рік.