Переквалификация педагогов для НУШ: забег на спринтерскую дистанцию с препятствиями

23.01.2018

Год 2018-й во многом решающий для будущего системы образования. То, что в предыдущие два года было концепцией (то есть – идеей) и политическим предложением Правительства, отныне становится практикой в масштабах всей страны. В частности, это значит, что в каждой школе, куда придут первоклассники, должен быть подготовленный учитель, который сможет учить по новому – в соответствии с Государственным стандартом начального образования, разработанного на основании концепции Новой украинской школы.  А по предыдущим подсчетам МОН, для старта новой школы на 1 сентября 2018 г. нужно около 22 тысяч соответствующим образом подготовленных педагогов. Таким образом, возникает вопрос, кто и как за такое короткое время подготовит квалифицированных педагогов, кто будет отвечать за качество подготовки, и кто будет обеспечивать и контролировать процесс? Дать ответы на упомянутые вопросы призвано распоряжение Кабмина от 17 января 2018 г. № 17-р «О дополнительных мерах по повышению квалификации педагогических работников в 2018 году». Однако обнародование документа породило ряд новых вопросов среди просвещенцев и тех, кто следит за ходом реформы.

Читайте также Образование 2018: вызовы и возможности. Презентация доклада Мыколы Скибы

Далее - текст на языке оригинала

Чи не найбільше обурення викликала дата – 22.01.2018 до якої МОН мало оприлюднити затвердити та оприлюднити типову освітню програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що повинна містити профіль (опис компетентностей) вчителя початкової школи. Адже у наступних пунктах йшлося про формування переліків тренерів та провайдерів послуг, що їх мають залучати інституту післядипломної підготовки для проведення тренінгів. Щоправда, дописувачі гнівних постів у соцмережах не зауважили, що зазначена у розпорядженні дата стосується лише типової програми, дедланів для завершення формування списків провайдерів послуг не означено. Так, що можна сказати, що це був тест щодо навичок критичного мислення для зацікавлених сторін.

Річ у тім, на момент ухвалення згаданого розпорядження КМУ Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників з профілем компетентностй вже була схвалена наказом МОН від 15.01.2018. Документ можна знайти на сайті Інституту модернізації змісту освіти. Наявність такого документа в нормативному арсеналі МОН цілком логічна, адже з моменту оприлюднення Концепції НУШ – в якій було зазначено, що «учителі вивчатимуть особистісно-орієнтований та компетентнісний підходи до управління освітнім процесом постало питання: хто, як і коли зможе навчити педагогів застосовувати такий підхід. Скажімо, над розробкою професійних стандартів педагогів ще з квітня 2017 працювала експертна група, результати роботи якої були передані у МОН. Згаданий наказ включає експертні напрацювання. Підготовка пулу педагогів-тренерів розпочалася влітку 2017 року на базі Новопечерської школи. І у першому. І в другому випадку спрацював принцип презумпції проактивності: коли проблема розпізнається лише невеликим колом людей, чутливих до майбутнього, про неї дуже складно розповісти ширшій аудиторії, а тим більше – залучити до співпраці. Залишається зробити пілотний варіант і показати його як пілотний варіант. Власне так і відбувалося. Зрозуміло, що і діяти доводиться за межами за межами бюрократичних процедур. Однак для масштабування вдалих практик постає потреба у нормативно-правовій базі. І тут постає управлінська дилема як бути: чи скасовувати положенння, які створюють перепони для нових ініціатив – тобто давати їм більше свободи, чи створювати нові положення, скеровуючи енергію ініціатив у певне русло. Посадовці МОН наразі обрали другий сценарій. Ймовірно він видався таким, що забезпечує більшу керованість і дає більше шансів бодай кількісно встигнути до 1 вересня з підготовкою педагогів. В цілому такий крок вкладається у канву інерційного сценарію розвитку подій у царині, який представлений у прогнозі УІМ»2018 Виклики та можливості. Але, з іншого боку у короткій перспективі це допомагає надійніше убезпечитися від чинників, що можуть виштовхнути процес змін у шкільній освіті в катастрофічний сценарій.  Зокрема, якщо наростатиме напруга між тими, хто потрапить до списків, затверджених МОН і тими, хто різних причин залишиться поз ними. На що тут варто звернути увагу:

1.       Розпорядження Кабміну від 17 січня 2018 р. № 17-р «Про додаткові заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у 2018 році» має обмежений горизонт дії – один рік і стосується лише тих, хто працюватиме з першокласниками.

2.       За інформаційними шумом варто не випустити того, що тепер відбувається підготовка проекту Закону України «Про загальну середню освіту». Тим хто має чітке бачення того якою має бути щоденна прагматика школи варто вже тепер письмово сформулювати свої пропозиції та передати їх до МОН

3.       До травня 2018 Міносвіти має підготувати проект розпорядження КМУ «Про затвердження порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників». Документ стосуватиметься вчителів як початкової, так і старшої школи і на тривалий час визначить правила гри  фахового зростання.

4.       Втім і МОН варто зробити висновки і вести випереджальну комунікацію із зацікавленими сторонами

5.       Стратегічно усім активно залученим учасникам варто подумати над цифровим інтерфейсом, що може поліпшити навігацію у процесі змін та підвищити якість комунікацію та взаємодії.